16 sierpnia 2022
Особливості роботи з українськими біженцями
Особливості роботи з українськими біженцями
Відчуття втрати, провина і чужа мова. З якими проблемами стикаються вимушені переселенці й біженці з України, як їм зарадити й чим допомогти?
Все більше українців на власному досвіді знайомляться із вимушеною міграцією. Що ховається за словами «біженець» та «переселенець», розповідаю Вам як психолог із власного досвіду роботи та терапії з клієнтами.
Понад 3 мільйони українців були вимушені виїхати до інших країн. 6,5 мільйонів українців вимушені переїхати до інших регіонів України. Людям не залишається іншого вибору, окрім як покинути свої домівки та мігрувати, щоб врятувати себе, життя дітей та уникнути жорсткості.
Це все — вимушена міграція. Слово “біженець” чи “переселенець” тепер стосується кожного четвертого українця. Що ж ховається за цими словами, які психологічні процеси, наслідки, та що з цим можна зробити?
Відчуття втрати
- втрата землі, де українці народилися і виросли, невпевненість та незнання, коли (і чи) зможуть повернутися. Его людини формується з рідною землею та її культурою. Зараз всього цього українців насильницьки позбавили;
- ті, хто втратив своїх близьких, роботу, соціальний статус, домашніх тварин або цінні сімейні реліквії рано чи пізно зіткнуться з почуттями, пов’язаними з цими втратами. Дозволити собі пережити ці почуття, якими б вони не були – ось основна проблема кожного “українського біженця”;
- як тільки вдається задовольнити базові потреби: житло, харчування та безпеку, першочерговим завданням має стати — психологічна підтримка.
Втрата приналежності
- під час війни не лише земля, а й культура під загрозою, це призводить до втрати почуття приналежності до чогось більшого та породжує відчуття ізоляції та самотності;
- крім того, втрата звичаїв і традицій, які становлять частину ідентичності, може зруйнувати внутрішню єдність, здатність залишатись самим собою;
- залежно від кількості мігрантів, приймаюче суспільство теж може відчувати, що його мова та його культура, у певному сенсі, знаходяться під загрозою;
- пам’ятайте: це нормальний стан речей. Інтеграція не обов’язково означає втрату власної ідентичності. Ніхто не в змозі забрати того/ту, ким Ви є, бо українська ідентичність – це те, що залишається на все життя;
- зберігайти свої цінності, але й вивчайти основні елементи культури приймаючої країни, такі як мова, манери, звичаї та традиції;
- застосовуйти ці знання у взаємодії з місцевими, так кожен українець зможе легше адаптуватися. Люди бояться невідомого і страх затьмарює наше раціональне мислення.
Відчуття провини
- якщо ви залишили своїх родичів або втратили близьких у конфлікті, ви можете відчувати провину лише тому, що вижили;
- у глибині душі можете відчувати сором і провину за те, що ефективно рухаєтесь далі, коли родичі померли або залишилися, це лише створює бар’єри в адаптації.
- біль можна усунути лише після того, як його пережили, як і будь-яку іншу емоцію. Звернутися за психологічною допомогою – основне завдання кожного “біженця”, інакше ці травми продовжуватимуть проникати в наступні покоління.
Соціальні та культурні відмінності
- причини міграції – поза вашим контролем, якщо Ви стали “біженцем”, бо це не планована туристична поїздка для ознайомлення з культурою інших країн чи регіонів, тому природно, що може не бути бажання та інтересу до інтеграції;
- це також може бути джерелом сильного стресу для приймаючих громад. Місцеві можуть думати, що звиклий їм устрій, в тому числі сімейний, під загрозою. Наш мозок намагається вирішити наші невирішені внутрішні проблеми, шукаючи їх в інших. Цей процес у психології називають проєктивною ідентифікацією або проєкцією;
- фокусуватися на спільних культурних елементах у новій країні: їжа, релігія чи навіть подібні слова у рідній мові – їх використання зміцнить зв’язок та створить атмосферу довіри.
Інша мова
- незнання мови веде до відчуття відокремленості, відчуженості та до втрати автономії – адже тепер навіть найдрібніші питання, не можна вирішити самотужки;
- мова — це двері, що ведуть до іншої культури. Важливо розвивати цей аспект: поцікавитись мовними курсами, вони часто бувають безкоштовними;
- у моменти кризи варто пам’ятати: дзеркальні нейрони нашого мозку дозволяють нам копіювати емоції та поведінку один одного як рефлекс. Кожного біженця зможуть зрозуміти та допомогти навіть без знання мови.
Соціальний статус та робота
- втрата роботи та соціального статусу після міграції викликає сильне почуття нікчемності та відчаю;
- особливо важко, коли людина мала успішну кар’єру на батьківщині, і зараз має починати будувати з нуля;
- місцеве населення може стикатися з конкуренцією оскільки іммігранти, як правило, працюють за нижчу заробітну плату;
- існує кілька платформ, які пропонують роботу українцям. Головне не соромитися свого статусу і діяти, адже ніхто не обирає статус “БІЖЕНЦЯ” за власним бажанням.
Єдиного дієвого рецепта для швидкої адаптації, який підходить всім, не існує. Комусь допомагає спілкування з українцями, що теж живуть поруч, інші ж навпаки намагаються більше спілкуватись з місцевими.
Порада, яку можна б було дати усім, звучить так — не намагайтесь якомога швидше «розчинитись» в іншому середовищі, не насилуйте себе. Спостерігайте, вчіть мову, не порівнюйте себе з іншими, не звинувачуйте себе, дозволяйте собі чогось не розуміти, не знати, просити про допомогу. Не соромтесь звертатись за допомогою до спеціалістів.
Якщо ви “біженець”, то можете не усвідомлювати, що зіткнулися з однією або кількома з вищезгаданих проблем. І ваш внутрішній стрес може проявлятися у депресії, посттравматичних стресових розладах, психосоматичних скаргах, тривожності, розладах сну, домашньому насильстві або проблемах з управлінням гнівом. Навіть через десятиліття після міграції можна побачити її вплив на людей.
У всіх випадках необхідна професійна підтримка. Знайти спосіб зцілення можна, лише зіткнувшись зі своїм болем.
Specyfika pracy z ukraińskimi uchodźcami
Poczucie straty, winy i języka obcego. Z jakimi problemami borykają się przymusowi migranci i uchodźcy z Ukrainy, jak im pomóc i w czym im pomóc?
Coraz więcej Ukraińców dowiaduje się o przymusowej migracji z pierwszej ręki. To, co kryje się za słowami „uchodźca” i „osoba przesiedlona”, opowiadam Ci jako psycholog z własnego doświadczenia pracy i terapii z klientami.
Ponad 3 miliony Ukraińców zostało zmuszonych do wyjazdu do innych krajów. 6,5 mln Ukraińców zmuszonych jest przenieść się do innych regionów Ukrainy. Ludziom nie pozostaje nic innego, jak opuścić swoje domy i migrować, aby ratować siebie, życie swoich dzieci i uciec przed brutalnością.
To wszystko jest wymuszoną migracją. Słowo „uchodźca” lub „osoba wysiedlona” odnosi się teraz do co czwartego Ukraińca. Co kryje się za tymi słowami, jakie są procesy psychologiczne, konsekwencje i co można z tym zrobić?
Poczucie straty
- utrata ziemi, na której Ukraińcy się urodzili i wychowali, niepewność i niewiedza, kiedy (i czy) będą mogli wrócić. Ego człowieka kształtuje się wraz z ojczyzną i jej kulturą. Teraz Ukraińcy zostali siłą tego wszystkiego pozbawieni;
- ci, którzy stracili bliskich, pracę, status społeczny, zwierzęta domowe lub cenne pamiątki rodzinne, prędzej czy później zmierzą się z uczuciami związanymi z tymi stratami. Pozwolenie sobie na doświadczenie tych uczuć, jakiekolwiek by one nie były, jest głównym problemem każdego „ukraińskiego uchodźcy”;
- jak tylko możliwe jest zaspokojenie podstawowych potrzeb: mieszkaniowych, żywnościowych i bezpieczeństwa, pierwszym zadaniem powinno być wsparcie psychologiczne.
Utrata przynależności
- w czasie wojny zagrożona jest nie tylko ziemia, ale i kultura, co prowadzi do utraty poczucia przynależności do czegoś większego i rodzi poczucie izolacji i samotności;
- ponadto utrata obyczajów i tradycji, które są częścią tożsamości, może zniszczyć wewnętrzną jedność, zdolność do pozostania sobą;
- w zależności od liczby migrantów społeczeństwo przyjmujące może również odczuć, że jego język i jego kultura są w pewnym sensie zagrożone;
- pamiętaj: to jest normalny stan rzeczy. Integracja niekoniecznie oznacza utratę tożsamości. Nikt nie może ci odebrać tego, kim jesteś, ponieważ tożsamość ukraińska jest czymś, co pozostaje na całe życie;
- zachować swoje wartości, ale także poznać główne elementy kultury kraju goszczącego, takie jak język, obyczaje, zwyczaje i tradycje;
- zastosować tę wiedzę w kontaktach z miejscową ludnością, aby każdy Ukrainiec mógł łatwiej się zaadaptować. Ludzie boją się nieznanego, a strach zaciemnia nasze racjonalne myślenie.
Czuć się winnym
- jeśli zostawiłeś swoich bliskich lub straciłeś bliskich w konflikcie, możesz czuć się winny tylko dlatego, że przeżyłeś;
- w głębi duszy możesz czuć wstyd i poczucie winy za skuteczne poruszanie się, gdy krewni umarli lub przenieśli się, to tylko tworzy bariery dla przystosowania się.
- ból może zostać rozwiązany dopiero po jego doświadczeniu, tak jak każda inna emocja. Szukanie pomocy psychologicznej to główne zadanie każdego „uchodźcy”, w przeciwnym razie traumy te będą dalej przenikać na kolejne pokolenia.
Różnice społeczne i kulturowe
- przyczyny migracji są poza twoją kontrolą, jeśli zostałeś „uchodźcą”, ponieważ nie jest to zaplanowany wyjazd turystyczny w celu zapoznania się z kulturą innych krajów lub regionów, więc naturalne jest, że może nie być chęci i zainteresowania integracja;
- może być również źródłem wielkiego stresu dla społeczności przyjmujących. Miejscowi mogą myśleć, że system, do którego są przyzwyczajeni, w tym rodzina, jest zagrożony. Nasz mózg próbuje rozwiązać nasze nierozwiązane problemy wewnętrzne, szukając ich u innych. Ten proces w psychologii nazywa się identyfikacją projekcyjną lub projekcją;
- skoncentruj się na wspólnych elementach kulturowych w nowym kraju: jedzeniu, religii czy nawet podobnych słowach w ojczystym języku – ich użycie wzmocni więź i stworzy atmosferę zaufania.
Inny język
- nieznajomość języka prowadzi do poczucia izolacji, wyobcowania i utraty autonomii – bo teraz nawet najmniejszych problemów nie da się rozwiązać samodzielnie;
- język to drzwi prowadzące do innej kultury. Ważne jest, aby rozwinąć ten aspekt: pytaj o kursy językowe, często są one bezpłatne;
- w chwilach kryzysu warto o tym pamiętać: neurony lustrzane naszego mózgu pozwalają nam odruchowo kopiować nawzajem swoje emocje i zachowanie. Każdy uchodźca będzie w stanie zrozumieć i pomóc nawet bez znajomości języka.
Status społeczny i praca
- utrata pracy i statusu społecznego po migracji powoduje silne poczucie bezwartościowości i rozpaczy;
- jest to szczególnie trudne, gdy dana osoba miała udaną karierę w domu, a teraz musi zacząć budować od zera;
- miejscowa ludność może stawić czoła konkurencji, ponieważ imigranci zwykle pracują za niższe pensje;
- istnieje kilka platform oferujących pracę Ukraińcom. Najważniejsze to nie wstydzić się swojego statusu i działać, ponieważ nikt nie wybiera statusu „UCHODŹCY” z własnej woli.
Nie ma jednego uniwersalnego przepisu na szybką adaptację. Komuś pomaga komunikacja z Ukraińcami, którzy również mieszkają w pobliżu, podczas gdy inni, przeciwnie, starają się porozumieć bardziej z miejscowymi.
Rada, którą można udzielić każdemu, jest następująca – nie próbuj jak najszybciej „rozpuścić się” w Internecie, nie wahaj się prosić o pomoc specjalistów.
Jeśli jesteś „uchodźcą”, możesz nie zdawać sobie sprawy, że spotkałeś się z jednym lub więcej z powyższych. A twój wewnętrzny stres może objawiać się depresją, zespołem stresu pourazowego, chorobą psychosomatyczną, lękiem, zaburzeniami snu, przemocą domową lub problemami z zarządzaniem gniewem. Nawet dekady po migracji widać jej wpływ na ludzi.
We wszystkich przypadkach konieczne jest profesjonalne wsparcie. Możesz znaleźć sposób na uzdrowienie tylko poprzez stawienie czoła swojemu bólowi.